Годину тому! ОПЗЖ змели – повний провал, партії кінець: Бойко в істериці. Зеленський вибив – зачистка

Без рубрики

“Багатовекторна” внутрішня діяльність Зеленського в політичному зрізі за останні місяці мала дві основні цілі для атаки.

Про це йдеться у матеріалі Української правди “Сильна рука Зеленського. Чи принесуть санкції народну любов”.

Спецоперацію проти них можна було б позначити назвою скандального нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрям”, де за “російську” сторону відповідає Віктор Медведчук, а за “західний напрям” – Петро Порошенко.

Симптоматично, що саме після санкцій проти кума Путіна публічний розголос отримали так звані “плівки Медведчука”, від коментування яких в адвокатів п’ятого президента уже, мабуть, печія.

Це, разом із різким антиросійським розворотом Зеленського, дало підстави багатьом аналітикам говорити, що новий президент вирішив поборотись за електорат свого попередника. Однак при ретельному розгляді ця гіпотеза не справджується.

“Коли кажуть, що санкції – це спроба Зеленського зайти на електоральне поле Порошенка, то це не так. Виборець Порошенка не повірив Зеленському. Перетоків між ними немає взагалі”, – переконує один із провідних соціологів в розмові з УП.

Його думку розвиває директор групи “Рейтинг”.

“Регіональний зріз приросту рейтингів треба ще подивитись, але що уже можна сказати, що на Галичині ставлення до Зеленського після санкцій стало кращим, ніж до Порошенка. Це навіть не на всій досить різній Західній Україні, а саме на Галичині.

Це не означає, що рейтинг Зеленського там став найвищим. Голосувати люди планують за Порошенка. Але вони уже почали позитивно ставитись і до Зеленського”, – ділиться спостереженнями Антипович.

Атака Зеленського на Медведчука мала й інший несподіваний результат: вона не призвела до жодної активізації на ультрапатріотичному електоральному фланзі. Простіше кажучи, Порошенку, який позиціонував себе як головний противник “русского мира”, від розгрому Медведчука не перепало взагалі ніяких електоральних бонусів.

Не зміг поживитись із проблем кума Путіна і Юрій Бойко, який формально є однопартійцем Медведчука, але насправді давно конкурував із ним за лідерство в ОПЗЖ. Власне, саме тому після запровадження санкцій ходили чутки, що до них міг докласти руку “сірий кардинал” Опоплатформи і партнер Бойка Сергій Льовочкін.

Якщо це було правдою, то він зробив своєму соратнику ведмежу послугу. Санкції проти Медведчука стали справжньою електоральною трагедією і для Бойка, і для всієї їхньої партії.

“ОПЗЖ отримала відразу величезний провал, і тенденція до падіння не змінюється досі: спершу їхній рейтинг впав до 15%, зараз опустилися ще – десь до 13%. Бойко автоматично отримав таке ж зниження рейтингу, як і партія. До санкцій він мав підтримку приблизно на рівні 16%, і спустився десь до показника 11-12%”, – пояснює Антипович.

“Ніхто не хоче асоціювати себе і голосувати за партію, в якої один із лідерів працює на ворога. Додайте сюди ще у березні російські танки на всіх кордонах України, то звичайно, що і ОПЗЖ і її лідери втрачають підтримку”, – додає директор “Рейтингу”.

Через чотири місяці з дня перших санкцій їхній електоральний заряд поступово вигасає. Щоб перетворити зупинку падіння рейтингу на реальний ріст, Зеленському слід почати добиватись результатів у початих війнах.

Але є ще один фронт, без перемог на якому Зеленському не допоможуть жодні спецефекти чи ритуальне клеймування олігархів.

“У нас є чудова таблиця успіхів/неуспіхів президента. Так, “Держава у смартфоні”, “Велике будівництво” і звільнення полонених – це все люди оцінюють. Але реформа медицини, економічний розвиток, земельна реформа, олігархи, корупція, соцзахист – теми ближчі до українця, і вони можуть дати мінус рейтингів”, – пояснює Антипович.

Джерело 

Оцените статью
Добавить комментарий

X